створити свій тур

Вулицями Львова

1. Вулиця Руська. Після завоювання Львова польським королем Казимиром III більша частина корінного населення — українців, або русинів, як їх тоді називали у Галичині, - залишилася на території старого міста, яка увійшла до складу Краківського передмістя. Тут українці зайняли його східну частину, створивши власний квартал. Його центральною віссю стала вулиця Руська.

Будинок №7. Знаменитий ансамбль Успенської церкви, створений у 1572-1629 рр., чудовий зразок архітектури Відродження. Він складається з церкви, дзвіниці, або вежі Корнякта, і каплиці Трьох Святителів. Вежа Корнякта була збудована в 1572-1578 рр. За проектом Петра з Барбони. Фінансував будівництво Констянтин Корнякт, тому і вежа названа його іменем. На його ж замовлення був відлитий дзвін “Кирило” діаметром у 2 метри і вагою близько 4 т.. Це був найбільший дзвін у всій Галичині. У подвір`ї церкви стоїть збудована каплиця Трьох Святителів. Якщо зазирнути у ліхтар її купола, то створюється враження величезної висоти споруди, хоч насправді вона не вища за двоповерховий будинок.

2. Вулиця Сербська. Найдавніша її назва – Fori pecorum platea, тобто Скотне торговище (дослівно: місце, де торгують худобою), у документах з`являється уже 1491 р. Будинки XVI- XVII ст. Збереглися лише у верхній частині вулиці, на непарному боці.

Будинок № 3. Споруджений у 1714 р. Войцехом Зичливим, Блажієм Прихильним і Яном Вигідним. На рівні другого поверху висить величезний залізний ключ – вивіска слюсарної майстерні, яка була тут на початку XIX ст.

Будинок №13. На наріжнику – герб Львова, дата “1633” і напис, який свідчить, що власник будинку мав право емфітевзису (вічної оренди). 

3. Вулиця Галицька. У документах згадується 1382 р., але вулиця існувала вже років за 20-25 до цієї дати. Уже в 1382 р. Існувала Галицька брама – до неї і виводила вулиця.. На наріжнику будинку, який стоїть на розі Галицької і Староєврейської, на рівні другого поверху – постать лева з однією головою і двома тулубами – пам`ятка XVII ст. Залишків середньовічної забудови на вулиці майже не збереглося. На самому її початку стоїть каплиця Боїмів, прикрашена портретами Георгія Боїма, фундатора каплиці, тайого дружини Ядвіги.

4. Вулиця Ставропігійська. Коротенька стежка, що вела від Ринку до монастиря домініканців, дістала не пізніше 1405 р. назву “Божого тіла” - від назви монастирського костьолу. А сучасна назва – на честь Ставропігійського братства, що містилося на сусідній вулиці, - надана в 1946 р.

Будинок №1. Найстаріша з існуючих аптек Львова, заснована у 1735 р. Спочатку називалася “Під чорним орлом”. Аптека діє не тільки як музей, а й як звичайний фармацевтичний заклад. Зокрема великою популярністю користується “залізне вино” - смачний лікувальний напій.

5. Вулиця Вірменська. У давньоруському Львові вірмени мешкали в районі сучасного Підзамча. Після завоювання Казимиром III і перенесення центру південніше, вон переселилися у середмістя, зайнявши квартал між міськими мурами, пл. Ринок і вул. Краківською. Центральною віссю кварталу стала вул. Ормянська.

Будинок №7. Ансамбль Вірменського собору складається із собору, приміщення колишнього жіночого монастиря та палацу вірменських архієпископів. У південному подвір`ї, розташованому між вулицею і собором, збереглися рештки старовинного кладовища – намогильні плити. До стіни сусіднього будинку прибудована деревяна каплиця у вигляді грота. В каплиці міститься вівтар, що зображає Гологофу.

Будинок №23. Споруджений у XVIII ст. Обєднанням в одне ціле двох будинків. Фасад має скульптурний декор, за який будинок віддавна називають “домом пір року”. Між третім і четвертим поверхами розташовані символи знаків Зодіаку. На другому поверсі – рельєфи, де зображені сцени праці та розваги селян у різні пори року. Це єдина у Львові пам`ятка архітектури, де в оформленні втілена тема життя і побуту селян.